Починаючи з 1885 poку i до останніх років життя у нашому Херсоні мешкав, служив, творив Андрій Михайлович Грабенко, знаний в icторії української культури під псевдонімом Конощенка. Це була талановита, працьовита людина справді енциклопедичних знань. Коло його захоплень було різноманітне: етнографія, музикознавство, малярство. Він — укладач трьох збірок українських народних пісень, що вийшли на початку 20 ст. як результат багаторічних його досліджень на Півдні України. У1908 році, з відкриттям у Херсоні місцевого відділення російського музичного товариства, Андрія Грабенка обирають його членом як відомого у мicтi учасника музичних концертів ( грав на багатьох інструментах: скрипці, фортепіано, басолі). В той же час А. Грабенко був чудовим художником— аматором, любив малювати краєвиди Херсонщини, він—один iз організаторів виставок Херсонського товариства любителів образотворчого мистецтва. У колах місцевих службовців аж до 1917 року А.М. Грабенко був поважною людиною—працював секретарем Херсонської губернської земської управи, редагував земський "Збірник", був обраний членом мicької думи. Але головним у його житті залишалась любов до рідної землі—України. Саме їй він служив все життя до останнього подиху. Андрій Грабенко (Конощенко) був у нашому мicтi одним iз засновників, а згодом, i головою херсонської української громади, до якої входили у piзні роки подружжя відомих українських діячів; Олександр i Софія Русови, Феофан Василевський та його дружина, Людмила — поетеса Днпірова Чайка, письменник Микола Чернявський. Володимир Кедровський та багато інших. Члени громади часто збирались у затишному будинку Грабенка на вулиці Малоросійській (нині Українська,9), де бували визначні українці Одеси i Києва — 1.Липа, М.Комаров, АМащевич, С.Єфремов. Під час недовгої на Херсонщині влади Української Народної Республіки у 1919 році А. Грабенко стає головою Херсонської губерніальної управи, а його секретарем працює Микола Чернявський. Це були перші державні службовці Незалежної України — її лицарі. Тому й не дивно, коли в 1922 році в Херсоні починає діяти Українська автокефальна (Незалежна) Православна Церква, то А.Грабенко стає активним парафіянином та, за переказами, добирає старовинні українські духовні розспіви для хору служби Божої в Xpaмi св. мучениці цариці Олександри. Під час репресій патріотична діяльність А.Грабенка не могла пройти поза увагою каральних органів, викликали його на допити по сфабрикованій cпpaвi Спілки визволення України у 1929 році разом з М.Чернявським. Літнього хворого чоловіка виселили у господарську будівлю поруч iз домом. За свідченням, у 1932 році за його заповітом, Андрій Грабенко ( Конощенко) був похований на міському цвинтарі при дорозі напроти вирощеного ним чудового саду, що колись милував око херсонців по вул. Українській. На жаль, немає вже саду i ця частина кладовища, де покоївся прах видатного нашого земляка, забудована. Але залишились його добрі справи i людська пам’ять зберегла його iм’я для нащадків.
Олена Марущак.